Сокальська ЗШ I -III ступенів № 5

 





Джура

2018-2019 н.р.

 

 

 

 

 

2017-2018н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2015-2016 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

ДЖУРА

 

   З метою  вдосконалення військово-патріотичного виховання  у школі  працює майданчик інновацій  «Джура»» ( Машталір З. Т.)

  

   Зміст діяльності:

 

-         школа військово-патріотичного виховання;

-         впровадження гуртка «Джура»;

-         створення навчального середовища для  військово-патріотичного виховання;

-          організація системи заходів військово-патріотичного виховання;

-         участь у грі «Джура» на рівні освітнього  округу.

 

 

Історія розвитку гри «Сокіл» («Джура»)

 

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») впроваджується в навчальні заклади України з 2003року. Ця робота проводиться Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Радою козацьких отаманів України та МБУ «Центр Національного Відродження» при сприянні Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних ситуацій, а також Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. За підсумками роботи на цей час гра «Сокіл» («Джура») зарекомендувала себе як найбільш вдала форма позашкільної роботи з виховання молоді.

 

Довідково: в Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва,«молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах. За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака. У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Часто вони успадковували від своїх вихователів не тільки військовий досвід, а й усе майно і господарство. Система виховання була досить жорсткою, і далеко не всі вихованці годилися для військової служби. У перших воєнних походах патрон-вихователь пильно опікувався своїм джурою, доки той не набуде певного досвіду і не стане повноцінним козаком. У свою чергу джура мав усіляко дбати про свого наставника і беззаперечно виконувати всі його накази, демонструючи при цьому швидкість, дотепність та кмітливість».

І саме таких козацьких виховних традицій дотримуються організатори при запровадженні у навчальні заклади гри  «Сокіл» («Джура»). 

 

У жодній країні світу немає виховання „взагалі”. Виховання завжди має конкретно-історичну національно-державну форму вираження і спрямоване
на формування громадянина конкретної держави. Виховання не може бути безнаціональним – воно є саме національним.Базовою навчально-виховною системою, що має вже десятилітній практичний досвід роботи в різних школах по всій Україні, є Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»). За цей час ця гра набула ознак загальноукраїнської системи національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Організатором Всеукраїнської гри «Сокіл» («Джура») є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерстваосвіти
і науки України, який проводить цю роботу спільно з Радою козацьких отаманів України та МБО «Центр національного відродження».

На кожному адміністративному рівні керівництво грою здійснюють відповідні органи управління освітою і наукою з активною і узгодженою участю відповідних органів управління фізкультурою, спортом та туризмом, військовими резервами та їх медичним забезпеченням, козацькими та іншими громадськими організаціями.

Організацію та забезпечення проведення заходів гри здійснюють штаби гри:

·                        на всеукраїнському рівні – Головний штаб;

·                        на республіканському рівні в АР Крим – Республіканський штаб;

·                        на обласному рівні – Обласні штаби;

·                        в містах Києві та Севастополі – Міські штаби;

·                        в областях і в містах – Районні штаби.

До складу штабу гри, як правило, входять представники: управління освіти
і науки, управління у справах сім'ї, молоді та спорту, сектору мобілізаційної роботи, сектору взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи, військового комісаріату, козацької ради, молодіжних патріотичних організацій та інших громадських організацій військово-патріотичного спрямування. Склад штабу затверджується розпорядженнями відповідних голів адміністрацій.

Методичну та організаційну допомогу штабам гри надає Міністерство оборони України згідно з наказом Міністра оборони України від 11.01.2012 р.
№ 14 «Про затвердження Програми військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України на 2012-2017 роки та Перспективного плану реалізації Програми військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України на 2012-2017 роки». 

Всеукраїнська гра «Сокіл» («Джура»)проводиться в навчальних закладах протягом усього навчального року під керівництвом педагога, який призначається наказом керівника цього навчального закладу. При навчальному закладі створюється консультативна Козацька рада з проведення гри у складі учнів, педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Основою організації гри в навчальних закладах є козацьке самоврядування: добровільне об'єднання учасників для виконання завдань гри у рій (клас, гурток тощо), сотню (паралель класів), курінь (навчальний заклад). За потреби можуть створюватися ширші об'єднання: районне (полк), обласне (паланка), всеукраїнське (кіш). Прийом до складу учасників гри здійснюється за козацьким звичаєм на загальному зібранні та за згодою батьків після проходження виховного просвітницького курсу підготовки, де відбуваються знайомство з заповідями, правами та обов'язками учасника гри, набуття необхідних знань з історії України, літературно-пісенної творчості про народних героїв тощо.Учасники гри  поділяються на козачат (молодші школярі віком 7-10 років), джур козацьких (школярі середніх класів віком 11-15 років), молодих козаків (школярі старших класів віком 16-18 років). У грі також можуть брати участь особи старші 18 років
у статусі «козак-наставник», які залучаються до виховної роботи з молоддю.

Педагог-вихователь рою та козак-наставник, що призначаються керівником навчального закладу, відповідно до Плану навчально-виховних заходів проводять заняття і тренування з козачатами, джурами козацькими і молодими козаками.
В основі змісту занять лежать духовний розвиток та фізичне загартування,
що реалізуються у формі конкурсів, оглядів, естафет, змагань, вікторин тощо.
У рамках етапів гри проводяться конференції, «круглі столи», диспути, зустрічі
з ветеранами Збройних Сил України, представниками козацьких громадських організацій, краєзнавцями тощо.

Всеукраїнська гра «Сокіл» («Джура») – це шлях свідомого опанування геройськими, лицарськими, гуманними і демократичними традиціями українського народу,сформованими на засадах козацького світогляду, національної гідності, високої самосвідомості та активної громадянська позиції, національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей та здорового способу життя; виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної держави в дусі відданості Україні та її народу; підготовки молоді до творчої праці, військової служби та захисту України. Джурами у козацькі часи називали юнаків, які готували себе до захисту рідної землі та  українського народу. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби і пройшов фізичні та моральні випробування. Сучасний козак – це свідомий  українець, патріот, воїн, захисник, політик, адміністратор. Козак – це витязь нескореного духу, честі і звитяги. На козацьких традиціях виховуються всі покоління українців.

Всеукраїнська гра «Сокіл» («Джура»)має низку особливостей, що якісно виділяють її на фоні інших подібних ігор, які також існують в системі державної освіти, таких як «Козацький гарт», «Патріот», «Зірниця», «Котигорошко»….

Це, насамперед:

1.  Постійність і плановість роботи. Гра відбувається постійно протягом всього навчального року згідно з Річним планом роботи навчального закладу. Організаційна робота у навчальному закладі починається з вересня, урочистості
з нагоди початку гри проводяться 14 жовтня, до Дня Українського козацтва
(Указ Президента України від 07.08.1999 № 966/99 «Про День Українського козацтва»). Завершується гра із закінченням навчального року під час літніх оздоровчих заходів у червні-липні.  Фінальними підсумковими етапами гри є: шкільні, І (районні, міські), ІІ (Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські) та ІІІ (Всеукраїнський).

2.  Системність. У грі поєднуються напрями: туристичний, військовий, спортивний, історичний, мистецький, краєзнавчий. Програма фінальних етапів вміщує п’ять блоків заходів, таких як:

Державницький блок: виконання ритуалів підняття Державного прапора України і виконання Державного гімну (два рази на день), урочистості з нагоди відкриття (закриття) фінального етапу гри на центральних площах сіл, міст,  обласних (районних) центрів за участю місцевої влади:парад вулицями сіл (міст), урочиста частина (нагородження переможців), концерт місцевих колективів, показ бойового мистецтва силами спеціального призначення силових структур України.

Військово-патріотичний блок: відвідування території військової частини для ознайомлення з умовами розміщення та бойової підготовки військовослужбовців,
з історією військової частини, зі зразками озброєння та військової техніки, виконання навчальних стрільб з бойової зброї; проведення конкурсів і змагань: стройова підготовка (впоряд), боротьба, рятівник (надання першої медичної допомоги), стрільба (з пневматичної зброї).

Туристично-краєзнавчий блок: проведення конкурсів і змагань; таборування, смуга перешкод, походи, вивчення природи та історії краю.

Історично-мистецький блок:проведення конкурсів і змагань; Ватра (мистецьке представлення рою), Відун (військово-історична вікторина).

Козацький вишкіл:обладнання наметових таборів (елементи охорони
та оборони), несення внутрішньої та вартової служби, нічні тренування, протидія умовним диверсійним групам, самостійне приготування їжі, харчування у поході
з використанням«сухого пайка».  

3.  Партнерська співпраця органів державної влади та громадських організацій через діяльність штабів гри.

4.  Постійна діяльність Головного штабу гри.Головний штаб гри на всеукраїнському рівні протягом всього навчального року надає організаційну та методичну допомогу місцевим штабам, здійснює підготовку кадрів (презентації гри в школах, семінари для вчителів, вишкіл ройових), інформування навчальних закладів і залучення їх до гри (презентації, семінари, вишколи), залучення громадських організацій до шефства над навчальними закладами, організації та проведення фінальних етапів.

Робота по запровадженню Всеукраїнської  дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») в навчальні заклади України протягом шести років підтвердила дієвість і ефективність такої форми виховання молоді та, фактично, сформувала загальноукраїнську систему національно-патріотичного виховання української молоді. Ця виховна система включає постійну навчально-виховну роботу протягом цілого навчального року, дає можливість залучити до спільної роботи учнів, педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Це робота починається в дитячих садках і продовжується в школах, де вона охоплює всі групи учнів: 1-4 класи (козачата), 5-8 (джури козацькі), 9-12 (молоді козаки). Як підсумок цілорічної роботи навесні та влітку щорічно проводяться фінальні етапи гри (шкільні, районні, обласні, всеукраїнський).

Протягом 2009 – 2014 років зусиллями громадського Головного штабу гри «Джура», що був сформований із активістів козацьких та інших громадських патріотичних організацій,  вдалося напрацювати необхідну нормативно-правову базу гри, провести низку конференцій та круглих столів з освітньо-виховних питань, активізувати проведення заходів гри безпосередньо в навчальних закладах, організувати та провести низку вишкільних семінарів і таборів для організаторів гри та керівників гуртків козацько-лицарського виховання, активізувати роботу з організації та проведення фінальних (міських, районних, обласний) етапів гри на місцях, залучити до цієї роботи значну частину козацьких і громадських патріотичних організацій, налагодивши їхню співпрацю з силовими Міністерствами та місцевими органами державної влади.