· Зокрема, пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки в установлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди, тощо). На станціях, де немає мостів і тунелів, залізничні колії слід переходити по спеціальних настилах, біля яких встановлені покажчики «Перехід через колії».
· Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитися у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини, тощо).
· При наближенні поїзда до перону або платформи необхідно стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, електропоїзда та іншого самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв’язку.
· При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини, тощо) треба зупинитися поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
· Наближаючись до залізничного переїзду, необхідно уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі. При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається поїзд (або локомотив, вагон, дрезина, тощо).
Пішоходам забороняється:
· Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п’яти метрів.
· Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.
· Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.
· Переходити та переїжджати залізничні колії при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора та звуковому сигналі переїзної сигналізації.
· На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.
· Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.
· Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.
· На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.
· Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 метрів.
· Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.
· Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.
· Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки.
· Обходити вагони, що стоять на колії, на відстані менше п’яти метрів від крайнього вагона.
· Проходити між розчепленими вагонами, що стоять на колії, якщо відстань між ними менше десяти метрів.
· Сидіти на краю посадкової платформи, перону.
· Знаходитись на об’єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп’яніння.
· Ставити особисті речі на краю платформи, перону.
Як захистити дитину від викрадення – 4 правила
Кількість злочинів, пов’язаних із викраденням дітей, зростає з кожним роком. Про те, як захистити свою дитину, знають журналісти програми Ранок у великому місті.
Щоб заманити дитину викрадачі використовують різні способи. Серед найпоширеніших – представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата, які зараз нібито в лікарні.
В іншому випадку – дитину просять показати кудись дорогу. Ясна річ, за допомогу пропонують подарунок або цукерки.
Як захистити дитину?
1. Поясніть дитині, що він не повинен розмовляти з незнайомими людьми і брати щось у них із рук. Тим більше, він не зобов’язаний нікого проводжати! Якщо що-то видасться йому підозрілим, нехай кричить і кличе на допомогу.
2. Встановіть маячок на мобільний телефон дитини. Так ви будете знати, де вона знаходиться, а також чути, про що дитина розмовляє з незнайомими людьми.
3. З допомогою “розумного годинника” можна обмежити маршрут, від якого ваша дитина не повинна відхилятися. Однак при цьому поясніть їй, що цим ви не обмежуєте її свободу, а забезпечуєте безпеку.
4. Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, пропелер. Якщо на вулиці хтось видається знайомим батьків і пропонує відвести дитину додому, він обов’язково повинен знати це слово. Інакше від незнайомця потрібна триматися подалі.
Навчально – методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області
Навчально – консультаційний пункт у м. Червонограді
Обережно! Діти на дорозі!
У ХХІ столітті важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей.
Кожен день вулицями свого міста ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку. Одначе вулиця великого міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:
· не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
· ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;
· не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
· переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи;
зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;
· пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;
· чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;
у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.
На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли нібито нічого не загрожувало.
Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити.
Підготовка до «професії пішохід» починається в дитячому садочку, продовжується в школі, а потім все життя кожного дня надає нові уроки. Тому надзвичайно важливо, щоб отримані дітьми знання правил безпечної поведінки на дорозі закріпили ще й батьки.
Водночас закликаємо вихователів ще раз повторити з дітьми правила безпечної поведінки на вулицях та дорогах. Особливо це стосується учнів молодших класів. Розробіть на уроках безпечний маршрут руху дитини додому зі школи. Наголосіть дітям про необхідність неухильного дотримання правил дорожнього руху, обов'язково перевірте засвоєні знання. I запам'ятайте, що найкращим взірцем поведінки на вулицях та автошляхах для дитини є безпосередньо приклад батьків.
Лише спільними зусиллями можна вирішити таку гостру проблему сьогодення, як дитячий дорожньо – транспортний травматизм.
Пам’ятайте! Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей
ПАМ’ЯТКА НА ЛІТНІ КАНІКУЛИ
Зовсім скоро розпочинаються літні канікули, відпустки. Як завжди, кожен із нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на нас влітку.
На жаль, вони не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення) із вини дітей. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.
Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:
Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.
Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Правила поведінки на воді:
- купатися необхідно в добре знайомих місцях;
- перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз;
- дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19о С;
- купатися рекомендовано вранці і ввечері;
- не слід купатися наодинці;
- не запливати за буйки чи за огородження;
- не стрибати зі споруд та плавальних засобів, не призначених для цього;
- не підпливати до коловоротів, пароплавів та катерів;
- не запливати на надувних матрацах далеко від берега;
- не купатися без нагляду дорослих;
- не пустувати у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним;
- не стрибати головою донизу у місцях із невідомою глибиною.
Увага! Вибухонебезпечні предмети!
- До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
- Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
- Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
- Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя - не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
Щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Бажаємо Вам гарного відпочинку!
ПАМ’ЯТКА
для учнів та батьків на весняні канікули
УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!
1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Будь обережним при переході залізничних колій. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.
2. Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.
3. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.
4. Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.
5. Не влаштовуй ігри поблизу водоймищ
6. Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем. Не розпалюй багаття.
7. Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.
Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються за межами дому. Обмежте перебування сином (донькою) за межами дому у вечірній час.
2. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.
3. Тримайте під контролем перебування дітей в соціальних мережах. Слідкуйте за дотриманням правил безпечної поведінки дітей в Інтернеті.
4. При виникненні надзвичайної ситуації не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам! Дотримуйтесь правил поведінки в надзвичайних ситуаціях.
Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!
Пам'ятка «Безпечні зимові канікули»
Розпочинаються зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку
Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.
· Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
· Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
· Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
· На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).
· Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
· Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.
· Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
· Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.
Обережно: бурульки!
· Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
· Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
· Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
· У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.
Правила поведінки під час ожеледиці
• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.
Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року
Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:
• Ялинка має стояти на стійкій основі.
• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
• Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.
Правила протипожежної безпеки
• Не грайся із сірниками та запальничками.
• Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
• Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
• Не суши речі над газовою плитою.
• Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
• Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
• Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
8 листопада учні 5 класу відвідали Сокальський районний сектор ГУ ДСНС України у Львівській області. Під час екскурсії учні мали змогу ознайомитися з правилами пожежної безпеки, розширити уявлення про роботу пожежників, про способи гасіння пожеж та транспорт спеціального призначення. Борис Олег Володимирович провідний інспектор розповів, як оперативно-рятувальні загони реагують на сигнал тривоги, як від їх швидкості і злагоджених дій залежить життя людей. Найбільше учням запам’яталися відвідини гаража з технікою та устаткуванням. Школярі фотографувались поруч з технікою та мали змогу роздивитись костюми, в яких працюють пожежники. Рятувальники розповідали учням про те, як працює та чи інша техніка та відповідали на питання, які задавали діти. Під час зустрічі провідний інспектор звернув увагу учнів на причини виникнення пожеж та їх запобігання, розповів як правильно діяти у разі пожежі.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ГУ Держпраці у Львівській області, УВД ФССНВ У у Львівській області, Об’єднання профспілок Львівщини,
Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців, ДП «Західний експертно-технічний центр»
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорон28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Наша держава підтримала цю ініціативу і відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006 визначила 28 квітня як День охорони праці в Україні.
У 2016 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик”.
Одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров’я населення, зокрема працюючого. За станом здоров’я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави, продуктивність праці та обсяг валового внутрішнього продукту.
Психосоціальні ризики та стрес на робочому місці є одними з найскладніших питань у сфері охорони праці та здоров’я, актуальність яких загальновизнана для всіх країн, професій та працівників.
Стрес – фізична та емоційна реакція організму, яка виникає тоді, коли посадові обов’язки не відповідають здібностям, ресурсам і потребам працівника. Стрес на робочому місці не є виключно негативним явищем, проте надмірності (сильний, тривалий, регулярний) неприпустимі.
За офіційними даними EU-OSHA близько половини працівників у ЄС працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов’язаних зі стресом на робочому місці, зумовлено поширенням гнучких і нестабільних форм зайнятості (72 % загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням працівників (66 %), а також такими явищами, як моральне та фізичне насилля (59 %).
Результати досліджень, проведених в Європі та інших розвинених країнах, засвідчили, що стрес на робочому місці є причиною від 50 % до 60 % усіх втрачених робочих днів.
Питання психо-емоційного стану, у тому числі стресових ситуацій на виробництві, стало предметом розгляду 34 Міжнародного конгресу з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини, який проходив 27 - 30 жовтня 2015 року у м. Дюссельдорф (Німеччина).
У тривалій перспективі стрес на робочому місці може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, виразкової хвороби шлунку, захворювань серцево-судинної системи, серцевого нападу, нещасного випадку та навіть самогубства.
Усі зазначені наслідки стресу на робочому місці негативно впливають на діловий імідж та конкурентоспроможність підприємства, а в грошовому еквіваленті призводять до значних фінансових втрат.
Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23 % загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці. Сьогодні українські працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.
У сучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльноcті враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства.
Захистити і зміцнити здоров’я, добробут і продуктивність як всього колективу, так і кожного окремого працівника неможливо без розуміння природи стресу і механізмів його впливу на людей та підприємство, а також без добре спланованої програми, яка пом’якшить його згубні наслідки і, що більш важливо, попередить їх.
Робоче місце одночасно є значним осередком психосоціальних ризиків і ідеальним місцем для їх усунення.
Вчасне розпізнання залежності стану працівника від стресу, який він отримав, може зберегти його життя або, як мінімум, здоров’я.
Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.
Усвідомлюючи важливість порушеного питання, тривалу перспективу його вирішення, Організаційний комітет звертається до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, керівників і працівників підприємств, установ та організацій із закликом звернути увагу на необхідність проведення конкретних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання стресів та їх потенційним наслідкам на робочому місці.
Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні, та у Львівській області зокрема, в рамках Дня охорони праці.
Організаційний комітет
Уникнення
враження мінами і вибухонебезпечними предметами.
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття. Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.
До боєприпасів належать:
· бойові частки ракет;
· авіаційні бомби;
· артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
· інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
· ручні гранати;
· стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
· саморобні міни-пастки;
· міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
· наближатися до предмета;
· пересувати його або брати до рук;
· розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
· розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
· приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
· припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
· наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
· звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
· наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
· наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
· одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
· візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
· під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
· тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
· обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
· негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
· з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
· перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
· не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
· виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
· не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Що потрібно робити у надзвичайній ситуації? Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
· закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
· вимкнути світло, закрити вікна та двері;
· зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
· інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
· закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
· взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
· відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
· попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
· без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
· проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
· уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
· якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
· виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
· відключити живлення, закрити воду і газ;
· загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
· взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
· попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
· дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
· як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5.Під час масових заворушень:
· зберігати спокій і розсудливість;
· під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
· не піддаватися на провокації;
· надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
· постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
· за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
· намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
· якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
· не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
· виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
· уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
· нічого не просити, їсти все, що дають;
· якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
· уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
· спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
· при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
· під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
· під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
· взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
· за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
· дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
· переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.
ПАМ'ЯТКА
населеннюрайонупро надзвичайні ситуації та у разі загрози виникнення терористичних або диверсійних актів
Пам’ятка населенню на випадок застосування
агресором військової авіації
В сучасних умовах загострення відносин між окремими державами, яке може перерости у збройний конфлікт, особливу небезпеку для цивільного населення становить використання агресором військової авіації. Так, у 2008 році, ракетно-бомбові удари авіації застосовувала російська сторона під час російсько-грузинської війни. Повітряних ударів на території Грузії зазнали об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми, великі промислові підприємства, порт міста Поті, мости. Але застосування авіації лише по цих об’єктах не виключило жертв серед місцевого населення. Так, лише у місті Горі внаслідок вражаючої дії авіаційних ракет загинуло 60 мирних мешканців.
У нашій державі, згідно діючих нормативних документів у галузі цивільного захисту, будівництво сховищ для захисту всього населення не передбачено. Захисні споруди будуються лише для тієї частини міського населення, яка продовжує виробничу діяльність у містах у воєнний час. Все інше населення міст підлягає евакуації із зон можливих бойових дій ( в основному у сільську місцевість).
З метою захисту цивільного населення міста у разі виникнення збройного конфлікту із застосуванням агресором військової авіації всім громадянам рекомендується:
è особам, які не працюють, при перших ознаках військової агресії або за відповідною інформацією органів влади, залишити місто і виїхати в сільську місцевість до рідних чи знайомих. Також можна виїхати у приміську зону на дачні та садові ділянки, які мають будиночки для проживання. Про свій виїзд та місце подальшого перебування слід повідомити рідних та житлово-експлуатаційні органи (вуличні комітети). При самостійному виїзді взяти речі, які рекомендується брати при оголошенні евакуації, а також відключити в квартирі електрику, газ, воду;
è у випадку оголошення евакуації діяти згідно Пам’ятки населенню на випадок евакуації.
è у разі, коли Ви не залишили місто і під час авіаційного нальоту знаходитесь вдома, слід зайняти приміщення, які розташовані подалі від вікон, балконів (коридор, ванна кімната, тощо) і дочекатись закінчення вибухів. Ні в якому разі не можна вибігати з будинків на вулицю, користуватися ліфтом. По звершенню нальоту слід обережно залишити будинок. Якщо будинок було зруйновано, або він отримав пошкодження необхідно взяти із собою речі, як при евакуації;
è у випадку, коли авіаційний удар застав Вас на робочому місці, слід діяти згідно інструкції, яка в обов’язковому порядку розробляється на кожному підприємстві, в установі, організації. Деякі підприємства мають захисні споруди, які можуть використовуватись як бомбосховища;
è у разі, коли Ви потрапили під удар авіації, знаходячись поза межами будівель, слід лягти на землю по можливості у найбільш заглиблені місця (канави, ритвини тощо), прикрити голову якимись речами або, на крайній випадок, руками і дочекатись закінчення вибухів.
Сигнали оповіщення про повітряну небезпеку будуть доведені додатково.
Правила поводження населення в місцях бойових дій
При першій можливості покиньте місце ведення бойових дій. Майте при собі документи.
Якщо це неможливо, вивісьте на будинку плакат: «ЗДЕСЬ МИРНЫЕ ЖИТЕЛИ», «ТУТ МИРНІ ЖИТЕЛІ»
зробіть запас продуктів харчування і води;
Ø по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
Ø при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша його висоти;
Ø уточніть місце, де вам може бути надана медична допомога;
Ø якщо розпочалась перестрілка, ляжте на підлогу під вікно або у ванній кімнаті;
Ø по квартирі пересувайтесь повзком.
Якщо перестрілка застали вас на вулиці:
Ø негайно ляжте на землю;
Ø якщо по вас не стріляють - займіть найближче укриття ( канаву, яму), переповзіть під бетонний бордюр;
Ø не виходьте з укриття до кінця бою.
НЕ МОЖНА:
Ä підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
Ä спостерігати за ходом бойових дій;
Ä стояти чи перебігати під обстрілом;
Ä конфліктувати з озброєними людьми;
Ä носити армійську форму або камуфльований одяг;
Ä демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
Ä підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
ДІЇ при виявленні вибухонебезпечних предметів
ЗАГАЛЬНІ ДІЇ:
● при виявленні вибухонебезпечного (потенційно вибухонебезпечного) предмету не чіпати його і не намагатися розібрати;
● негайно повідомити в найближче відділення міліції, у військкомат, органи місцевої виконавчої влади, райвідділ ДСНС або за телефонами «101», «102»;
● побачивши спалах або почувши звук вибуху, негайно сховатися чи лягти на землю, навіть знаходячись на значній відстані від місця вибуху, тому що можливе поранення камінням, уламками та ін.
ДІЇ ДОРОСЛИХ:
è позначити місце знахідки небезпечних предметів;
è виставити тимчасову охорону;
è довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, бо це загрожує життю;
è негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію про знахідку;
è до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;
è не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей.
ДІЇ ДІТЕЙ:
è позначити місце знахідки;
è не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити іншому;
è про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);
è не розводити багаття поблизу знахідки;
è запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
Порядок дії населення у випадку евакуації
Перед тим, як залишити житло, необхідно:
Ø зачинити вікна;
Ø вимкнути газ, воду і електрику;
Ø забрати продукти з холодильника.
З собою мати наступні документи:
G паспорт, військовий білет, документи про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.
З собою мати наступні речі:
G валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг.
F До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення. На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвища, імені та по батькові евакуйованого, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.
Ø Виконувати усі розпорядження посадових осіб евакуаційних і евакоприймальних органів. Дотримуватись дисципліни та порядку на маршруті (на шляху руху на транспорті) і в районі розселення за новим місцем розташування.
Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!
Загальні правила
Для привертання уваги населення в екстремальних випадках включаються сирени.
Почувши цей сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення оперативного чергового Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації. Тим, хто знаходиться на вулиці, слід зайти в установу, магазин, де попросити зробити теж саме.
На кожен випадок загрози надзвичайних ситуацій в місцевих органах державної влади (місцевого самоврядування) існують варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.
Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).
Вислухавши це повідомлення кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.
Повідомлення включає: місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та її масштаби; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія (район, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях.
ЗМІСТ КОЖНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ буде залежати від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення та стану рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт, наприклад:
При аварії на хімічно небезпечному об’єкті
“УВАГА! Говорить Департамент цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації.
ГРОМАДЯНИ! Сьогодні (дата, місяць і час) відбулася аварія на (місце) з викидом в повітря хлору. Хмара зараженого повітря поширюється у (такому-то) напрямку з швидкістю км/г . В зону хімічного зараження потрапляють: (іде перерахування масивів і вулиць).
Жителям масивів і вулиць (іде перелік) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не ховатися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.
Жителям (масивів і вулиць) негайно залишити квартири (будинки), об’єкти господарської діяльності за планом евакуації і виходити у райони (такі-то).
Всім громадянам надягти засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.
Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з нашими вказівками.”
При аварії на радіаційно небезпечному об’єкті
“УВАГА! Говорить Департамент цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації.
ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) відбулась аварія на Чорнобильській атомній станції з викидом в повітря радіоактивних речовин. Хмара радіоактивного повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне міста Черкаси через … (хв., год.). В зону можливого випадання радіоактивних опадів потрапляють: … (іде перерахування районів, масивів, вулиць).
Жителям … (масивів, вулиць) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків) та місць утримання сільськогосподарських тварин. Пам’ятайте, що підвальні, заглиблені і загерметизовані приміщення є надійним місцем укриття від радіоактивних опадів.
Всім громадянам прийняти препарат йоду та привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри і постійно тримати їх при собі. По нашій команді або при необхідності одягніть їх. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, плащі або куртки.
Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з нашими вказівками. ”
При загрозі інфекційних захворювань (епідемій)
“УВАГА! Говорить Департамент цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації.
ГРОМАДЯНИ! На території …. (яких районів, масивів) міста з’явилися окремі випадки захворювання населення особливо небезпечними інфекційними захворюваннями на … (вказати які хвороби), що можуть перейти в епідемію. Потерпілі вживали в їжу продукти, закуплені на стихійних ринках, що не пройшли лабораторного контролю.
ГРОМАДЯНИ! Ті, які спілкувалися з потерпілими та у яких з’явилися наступні симптоми … (вказати які) повинні негайно звернутися в лікувальні заклади для отримання необхідної медичної допомоги.
Попереджуємо громадян про небезпеку захворювання внаслідок споживання продуктів, які придбані на стихійних ринках міста.
ГРОМАДЯНИ! Дотримуйтесь особистої і громадської гігієни. Бережіть здоров’я і життя як своє особисте, так і оточуючих людей.
Як діяти при знаходженні вибухонебезпечних предметів
При знаходженні вибухонебезпечних предметів (авіаційних бомб, снарядів, мін, гранат, патронів, тощо або незнайомих предметів, які мають ознаки вибухового пристрою) необхідно:
Позначити місце знаходження вибухонебезпечного предмета, огородити його, встановити добре видимий орієнтир, вивісити прапорці червоного кольору, якщо є можливість – виставити охорону.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО
брати вибухонебезпечний предмет в руки, переносити з місця на місце, кидати, класти у вогонь, тощо.
Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що на жаль часто трапляється.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Вибухонебезпечні предмети це не тільки бомби, снаряди, міни, гранати або предмети з ознаками вибухового пристрою.
Вибухонебезпечними можуть бути балони з-під природного газу, кисню, ацетилену тощо, незнайомі вам предмети чи пристрої.
Департамент цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської облдержадміністрації звертається до жителів області: у разі знаходження вибухонебезпечних предметів (або підозри) негайно телефонуйте на телефони чергового Управління ДСНС України – 101, чергового УМВС - 102 та чергові служби органів державної влади (місцевого самоврядування) за місцем проживання.
Як діяти при виникненні пожежі
Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, який вийшов з під контролю людини. При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.
При рятуванні потерпілих із будинків, що палають, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:
Перш ніж увійти в приміщення, що палає, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;
двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання вогню від великого притоку свіжого повітря;
у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.
Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;
якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевертайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще більше роздуває вогонь;
побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;
при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;
якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;
в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;
горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або грунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;
якщо горить електродріт, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дує вітер.
Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:
для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вверх і перекиньте її до упору, потім переверніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);
вуглекислотний вогнегасник направляйте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.
Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;
для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверці шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, з’єднаний з краном і стволом;
відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.
Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшують імовірність їх швидкого розповсюдження.
У разі виникнення пожежі викликайте пожежну команду за телефоном - 101.
Як діяти при отриманні сигналу про радіаційну небезпеку
Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:
При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
Зменшить проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 - 100 разів.
Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань цивільного захисту.
Зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення.
Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0, 040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0, 125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.
Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
З прибуттям на нове місце перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Запам'ятайте!
Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і які не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
У приміщеннях, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигазом, респіратором, ватно-марлевою чи протипиловою пов'язкою, зволоженою марлевою пов'язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри - спеціальним захисним одягом типу ОЗК, плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.
Як діяти при отриманні сигналу про хімічну небезпеку
Пам’ятайте!
Аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах економіки можуть супроводжуватися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу, на грунт та будівлі. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.
Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин, глибину і час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратор, ватно-марлеві пов’язки), найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.
Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, увімкніть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи облдержадміністрації. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.
Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.
Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру.
Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи облдержадміністрації, ретельно виконуйте їх.
При виході із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.
При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.
Як діяти при проведенні евакуаційних заходів
Пам’ятайте !
Евакуація є основним способом захисту населення при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації (терористичного або диверсійного акту) на території області.
Перед повідомленням про порядок та початок евакуації буде подано звуковий сигнал “Увага, всім!” - переривисте звучання електросирен. Почувши цей сигнал, необхідно увімкнути гучномовці радіомовлення, телевізори та вислухати повідомлення.
Отримавши інформацію про надзвичайну ситуацію та рішення про проведення евакуації, населення зобов’язано негайно залишити свої квартири та власні будинки, при цьому відключити електричну мережу, газ, воду, закрити вікна і квартирки, двері і вийти на збірні евакуаційні пункти та пункти посадки на автотранспорт, або у безпечні зони, вказані в повідомленні.
Евакуація передбачається комбінованим способом, при якому основна частина населення виходить пішки. Збір населення, реєстрація та відправка колон буде проводитись на збірних евакуаційних пунктах.
Люди похилого віку (чоловіки старше 65 років, жінки старші 60 років), вагітні жінки, жінки з дітьми до 10 років, хворі, інваліди збираються на пунктах посадки на автотранспорт.
При виході з собою взяти документи, гроші, продукти харчування та воду на три доби, постільну білизну, необхідний одяг та взуття вагою не більше 50 кг. на кожного члена сім’ї, дітям дошкільного віку вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначається прізвище, ім’я та по-батькові дитини та батьків і домашню адресу.
Обов’язково взяти з собою засоби індивідуального захисту (протигази, респіратори, марлеві пов’язки).
На збірних евакуаційних пунктах, пунктах посадки на автотранспорт уважно слухайте та чітко виконуйте всі розпорядження посадових осіб евакуаційних органів та органів охорони громадського порядку.
Свій збірний евакуаційній пункт та пункт посадки на автотранспорт Ви можете узнати в райдержадміністраціях та міськвиконкомах Вашого регіону.
В безпечному місці Вас приймуть і розмістять в громадських будівлях чи житлових будинках. Для евакуйованих буде організоване комунально-побутове та медичне обслуговування.
Ви ж в свою чергу зобов’язані виконувати всі розпорядження приймальних евакуаційних органів та місцевих органів влади.
Висока організованість та дисципліна кожного громадянина – головне в період евакуації!
Як надати домедичну допомогу постраждалим
Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Внаслідок цього можливе спричинення різних травм – струсів, переломів, стискання окремих частин тіла, поранення живота, грудної клітини, голови тощо. Пожежі можуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного об’єкту, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту.
Ураження людей може бути викликане уламками зруйнованих ударною хвилею споруд, осколками скла, грудками землі, а також пожежами, що виникають. У більшості випадків ураження людей можуть бути комбінованими – поєднанням поранень, переломів, опіків.
Запам’ятайте! Своєчасне і правильне виконання найпростіших прийомів медичної допомоги при травматичних пошкодженнях, опіках, обмороженнях і нещасних випадках, радіоактивному опромінюванні та отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами дозволить зберегти здоров’я та життя потерпілому.
Запам’ятайте! Від ваших знань і навиків щодо надання само- і взаємодопомоги у НС залежить не тільки ваше здоров’я і життя, але і членів сім’ї та оточуючих.
Кожна людина вдома повинна вміти:
зупинити кровотечу, для чого притиснути пальцями артерію до кості вище рани, потім поверх одягу (або підкласти м’яку підкладку вище рани і ближче до неї) накладіть скрутень або закрутку. Не закривайте скрутень бинтом. Час накладання скрутня (закрутки) укажіть в записці, яку треба закріпити на пов’язці або іншому видному місці;
перев’язати рану за допомогою перев’язувального пакету, бинта або інших засобів . Пов’язка захистить рану від додаткових травм, забруднення і зараження;
накласти шину при травматичних пошкодженнях кісток і суглобів для забезпечення їх нерухомості. Шину (палицю, смужку фанери і т.д.) прибинтуйте так, щоб вона захопила два суміжних суглоба вище і нижче місця перелому. При накладанні шини, зламаній кінцівці надайте найбільш вигідне положення, а при вивихах зафіксуйте той стан, при якому кінцівка опинилася після травми .
В місцях виступів кісток між тілом і шиною підкладіть прокладки з м’якої тканини. Якщо нема шини, пошкоджену ногу прибинтуйте до здорової, а руку – до тулубу.
При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново вжити заходи, щоб припинити дію шкідливого фактору:
При опіках скиньте з потерпілого одяг, що горить, погасіть вогонь водою або щільною тканиною. Добре вимийте водою шкіру і очі при попаданні на них кислот, лугів та інших агресивних рідин. На опалену ділянку тіла накладіть пов’язку. Неможливо віддирати від обпалених ділянок шкіри залишки одягу, що поприлипали до тіла, розкривати пухирі;
при обмороженні доставте потерпілого в приміщення, дайте йому теплого пиття, розітріть спиртом і обережно помасажувати м’язи чисто вимитими руками. Бажано помістити потерпілого в ванну з температурою води 25-35 °C. Неможливо розтирати снігом обморожені місця;
при ураженні електричним струмом не торкайтесь ураженого, так як він знаходиться під напругою і є провідником струму. Від тривалої дії електроструму відбуваються зміни в організмі людини, можуть бути опіки. Коли подається допомога, то в першу чергу, необхідно припинити дію електроструму. Необхідно пам’ятати про особисту безпеку: вимкнути рубильник, відкинути сухою палицею, дошкою провід або перерубати його сокирою, лопатою з дерев’яною ручкою. Потерпілого слід відтягувати за одяг. Якщо уражений не дихає – зробити штучне дихання методом “із рота в рот” і непрямий масаж серця;
при нещасному випадку на воді, витягнувши потерпілого з води, очистити йому порожнину рота від сторонніх предметів, видалити воду із шляхів дихання, положити потопельника на зігнуте коліно, голова повинна бути опущена донизу, декілька раз сильно надавити на спину.
У випадку зупинки дихання і серця негайно приступити до проведення штучного дихання методом “із рота в рот” і непрямого масажу серця.
Для проведення штучного дихання покладіть потерпілого на спину, голову максимально відкинути назад, поклавши йому під лопатки валик з одягу:
висуньте нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, розкрийте рот потерпілому;
на відкритий рот покладіть пов’язку або носову хусточку;
затисніть потерпілому ніс, зробіть глибокий вдих, щільно притисніть свої губи до губ потерпілого і видохніть йому весь об’єм повітря в легені. Повітря вдувати 16-18 раз за хвилину до відновлення природного дихання.
При правильному проведенні штучного дихання грудна клітка потерпілого піднімається.
Для проведення непрямого масажу серця потерпілого покладіть спиною на тверде ложе, встаньте з лівої сторони від нього і покладіть долоні рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки. Пальцями рук при цьому не торкайтесь грудної клітки. Різкими рухами подібними на поштовхи надавлюйте на грудну клітку 50-60 разів за хвилину . Грудна клітина повинна зміщатися за напрямком до хребта на 4-5 см.
При одночасному проведені штучного дихання і непрямого масажу серця чергуйте чотири-п’ять надавлювань на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.
Після відновлення дихання і серцевої діяльності потерпілого тепло накрийте, напоїть чаєм і направте в лікувальний заклад.
Номери телефонів, які Ви повинні знати!
1. Районний сектор Державної служби НС 101
2. Міліція 102
3. Швидка медична допомога 103
4. Газова служба 104
Як діяти при знаходженні вибухонебезпечних предметів
При знаходженні вибухонебезпечних предметів (авіаційних бомб, снарядів, мін, гранат, патронів, тощо або незнайомих предметів, які мають ознаки вибухового пристрою) необхідно:
Позначити місце знаходження вибухонебезпечного предмета, огородити його, встановити добре видимий орієнтир, вивісити прапорці червоного кольору, якщо є можливість – виставити охорону.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!
Брати вибухонебезпечний предмет в руки, переносити з місця на місце, кидати, класти у вогонь, тощо.
Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що на жаль часто трапляється.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Вибухонебезпечні предмети це не тільки бомби, снаряди, міни, гранати або предмети з ознаками вибухового пристрою.
Вибухонебезпечними можуть бути балони з-під природного газу, кисню, ацетилену тощо, незнайомі вам предмети чи пристрої і навіть іграшки чи шкільне приладдя( ручки і т.д.).
У разі знаходження вибухонебезпечних предметів (або підозри) негайно телефонуйте на телефони:
чергового Управління ДСНС України в Сокальському районі – 101,
чергового УМВС – 102
та чергові служби органів державної влади (місцевого самоврядування) за місцем проживання.
5.Правила поведінки з небезпечними предметами.
5.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети
(знахідки) та дії при їх виявленні.
Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.
Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.
5.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.
Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися
до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для
життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля
них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства,
школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення.
Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.
Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.
Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.
5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів.
Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або
якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або
дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не
можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.
Вкрай небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи
запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.
Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також
можуть вибухнути.
5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.
Правильні дії під час виявлення ВНП.
При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.
5.6. Обережність дітей – запорука життя та здоров'я під час літніх канікул.
Не забувайте про правила безпеки під час канікул.
Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.
Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.
Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на
воді.
Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту.
